ІСТОРІЯ КАМІНІТО ДЕЛЬ РЕЙ

З роками Камініто дель Рей почав занепадати. Вплив сонця, вітру та дощу призвів до того, що частина бетонної доріжки зруйнувалася, залишивши лише сталеві рейки на деяких ділянках. До кінця 20-го століття стежка здобула репутацію захоплюючої і складної. Мандрівників і альпіністів приваблювали її вражаючі скелі та азарт мандрівки по пересіченій місцевості. Сирий і дикий стан стежки лише додавав їй привабливості. На початку 2000-х років стежка була офіційно закрита для відвідування з метою підвищення безпеки. Проте її легендарний статус продовжував зростати, а історії про відважні пригоди підтримували дух стежки. Під час реставрації, замість того, щоб видалити пошкоджену оригінальну стежку, новий дерев'яний дощатий настил був дбайливо збудований просто над нею - що дозволило відвідувачам бачити історичну споруду під ногами, безпечно прогулюючись вздовж скель.

Маршрут починається в Ардалесі, біля ресторану El Kiosko. Тут відвідувачі забирають свої квитки та отримують захисний шолом. Звідти маршрут прямує вниз на 7,7 кілометрів, закінчуючись на станції Ель Чорро в Алорі. Зазвичай він займає від 3 до 4 годин. Дістатися до пішохідних мостів Камініто-дель-Рей можна двома шляхами. Один з них - Сенда-де-Гайтанехо, вузька 2,7-кілометрова стежка через соснові дерева. Інший шлях коротший, він веде через невеликий пішохідний тунель і вздовж Піста-де-Гайтанехо (1,5 кілометра).

Обидва маршрути зустрічаються біля будки прийому відвідувачів, біля старої електричної підстанції. Звідси починається основний маршрут. Наступний відрізок включає 3 кілометри доріжок високо над землею, що проходять через історичні місця розташування гідроелектростанцій. На скельних стінах ви побачите таблички, що показують високий рівень води під час повеней у 1941 та 1949 роках. Шлях проходить через три драматичні ущелини. Перша - ущелина Гайтанехо, шириною всього 10 метрів. Далі йде ущелина Тахо-де-лас-Паломас з пішохідними мостами над глибоким урвищем і кількома оглядовими майданчиками. Нарешті, ущелина Гайтанес - це вузькі стежки, що чіпляються за скелі, і знаменитий Висячий міст, підвішений на висоті 105 метрів над річкою Гвадалхорс. Останній відрізок - це 2,1-кілометровий спуск до залізничної станції Ель Чорро. Він проходить через старе село Ель Чорро, яке колись було домом для працівників каналу та гідроелектростанції.